В яких випадках вимагається дозвіл

  Для того щоб розібратися, які норми змінює урядова постанова, і зрозуміти, в яких випадках вимагається дозвіл на перепланування, а в яких ні, «ФАКТИ» звернулися до директора компанії «БТІ — Консалтинг» Віталію Бойчуку: — Постанова Кабінету міністрів швидше запізніло уточнює ряд норм, які насправді працюють вже більше чотирьох років. Нашуміла в останні дні інформація про те, що тепер для більшості перепланувань вже не потрібно брати дозвіл, зовсім не новина. Ця норма діє з 2012 року. Саме тоді поступово почали вноситися зміни до інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомості. Зокрема, були визначені роботи, що не є самовільними, а значить, на них не потрібно брати спеціальний дозвіл. До даної категорії відносяться легкі роботи, в ході яких не передбачається серйозне втручання в конструкцію житлового будинку або гуртожитку, а також інженерні мережі загального користування. — А що таке несучі конструкції та інженерні мережі загального користування? — Несучими називають основні капітальні стіни, на яких тримається будівля. А інженерні мережі загального користування — це, наприклад, каналізаційна труба, що проходить через всі поверхи, системи вентиляції, забезпечення всього будинку опаленням, водою і так далі. Якщо при ремонтних роботах немає втручання в такі конструкції і системи, тоді це звичайна перепланування, не є самовільним, і на неї не треба брати дозвіл. — Які саме ремонтні роботи, пов'язані з переплануванням, не вимагають оформлення спеціального дозволу? — Їх дуже багато. Наприклад, коли люди роблять дверні прорізи в некапітальних стінах або зводять гіпсокартонні перегородки: у прохідній кімнаті встановлюють стіну з дверима і таким чином створюють окреме закрите приміщення. Також мова йде про об'єднання санвузла, якщо зноситься перегородка між туалетом і ванною. Ще мається на увазі установка сантехнічного обладнання в межах туалету і ванної кімнати, без перенесення його в інші приміщення, або перенесення мийки в межах кухні. Це також модні зараз квартири-студії — об'єднання кухні з кімнатою. Повторюся: якщо у всіх цих випадках немає втручання в несучі конструкції, то брати дозвіл на перепланування не треба. — Припустимо, господар квартири вирішив додати ще одну батарею опалення, підключивши її до існуючого стояку. — Якщо це в межах кімнати або кухні, тоді дозвіл не потрібно. Якщо ж власник житла вирішив перенести батарею в лоджію або балкон, дозвіл необхідно отримати обов'язково. Адже в цьому випадку додається нова опалювальна площа, тобто проводиться реконструкція. — Багато людей, що живуть ще в старих будинках радянської планування, для зручності роблять новий вихід з кухні або кімнати на балкон. Такі роботи вимагають дозволу? — У 95 відсотках випадків стіна, в якій пробивають новий отвір, є несучою. Тобто її порушення несе загрозу цілісності всього будинку. Крім того, чисто формально такі роботи вже потрапляють в категорію «реконструкція». Тому на них обов'язково потрібно отримати дозвіл, і не факт, що його дадуть. Крім того, слід замовити проект реконструкції і ще безліч інших документів. — В урядовій постанові йдеться не тільки про квартири, але і про гуртожитки. Розкажіть про зміни, що стосуються безпосередньо гуртожитків. — У постанові Кабміну вказується, що зміни вносяться в порядок утримання та використання жилих будинків і гуртожитків. Однак такого порядку не існує. Є порядок утримання житлових будинків і прибудинкових територій, а також утримання приміщень у житлових будинках. Це різні документи. Що ж стосується гуртожитків, то на сьогоднішній день затверджені санітарні правила влаштування, обладнання і утримання. У цей документ поки ніяких змін не вносили. Більш того, і вищезгадані порядки де-факто змін ще не зазнали. Сподіваємося, що це просто формальності і незабаром все буде виправлено. — Для чого тоді взагалі було прийнято урядову постанову і що конкретно воно змінює? — В першу чергу прибирає ряд застарілих, ще радянських норм. Наприклад, про те, що для проведення будь перепланування обов'язково треба отримати дозвіл органів місцевого самоврядування. Фактично ця норма вже давно не працює, оскільки в статті 100 та 152 Житлового кодексу України були внесені відповідні зміни, про які ми говорили вище. Крім того, постанова уточнює і конкретизує деякі вже діючі положення. — Але ж все одно після перепланування квартири ці зміни повинні бути зафіксовані в документах. — Повинні. Для цього достатньо замовити технічну інвентаризацію в комунальному чи приватному БТІ. До вас приїжджає інженер, проводить огляд і виміри, на підставі яких видає новий технічний паспорт без будь-яких позначок про порушення. Однак якщо в ході огляду буде встановлено, що були порушені несучі конструкції або інженерні мережі, то фахівець зобов'язаний зробити в техпаспорті примітка про самовільне перепланування. У такому разі власник житла зобов'язаний узаконити зміни. — Я правильно розумію, що у разі проведення незначної реконструкції інженера можна викликати вже по закінченні робіт? — Так. — Новий техпаспорт, виданий інженером, слід десь реєструвати? — Ні. Цей документ потрібно власнику, якщо він вирішить продати квартиру або вона перейде до його спадкоємців. Тоді спеціаліст комунального або приватного БТІ повинен на підставі техпаспорта видати довідку про фактичної площі об'єкту. Адже в ході перепланування площа приміщень часто змінюється, нехай і незначно. А адже в правовстановлюючому документі була зазначена інша площа. Щоб уникнути непорозумінь при переході права власності на житло, необхідно отримати довідку про нинішній площі із зазначенням, які саме зміни були зроблені. — Більшість мешканців не особливо розбираються в тому, які несучі конструкції, які інженерні мережі чіпати не можна. Як бути людині, що збирається робити в квартирі ремонт, щоб випадково не порушити законодавство і не мати потім проблем з узаконенням перепланування? — Тут только один выход: до ремонта пригласить на объект эксперта по инвентаризации либо инженера-проектировщика. Специалист осмотрит помещение и всю инфраструктуру, после чего четко скажет, какие работы можно делать сразу, а для каких потребуется специальное разрешение. Если в отдельных, особо сложных, случаях у эксперта возникают сомнения (например, он не может точно установить, из какого материала возведена стена или какую функцию выполняет определенный объект инфраструктуры), то лучше обратиться в БТИ. Хай вони піднімуть наявну у них технічну документацію на будинок і дадуть чіткий, в письмовому вигляді, відповідь, які роботи в даній квартирі можна виконувати, а які не можна.